проф., докт. наук Ришард Пьотровскі

електронна пошта: r.piotrowski@wpia.uw.edu.pl

Біографічний нарис:

Ришард Пьотровскі, докт. наук, проф. ВУ, з відзнакою закінчив Факультет права та адміністрації Варшавського університету і розпочав працювати там асистентом; докторська дисертація на тему «Spór o model tworzenia prawa» (з пол. Дискусія щодо моделі законотворення) отримала першу премію на конкурсі «Państwo i Prawo» (з пол. Державa і право) у 1985 році та премію «Rzeczpospolita» (з пол. Республікa) у 1988 році (після публікації); габілітація з відзнакою, присуджена Радою Факультету права та адміністрації Варшавського університету на основі дисертації «Senat Stanów Zjednoczonych. Struktura i funkcje» (з пол. Сенат Сполучених Штатів Америки. Структура та функції), отримав другу премію на конкурсі «Państwo i Prawo» у 2016 році.  

Наукові інтереси: конституційне право, філософія та аксіологічний вимір конституції, порівняльне конституційне право, законодавча теорія і практика, парламентське право, права людини.

Автор понад 200 наукових публікацій, зокрема: Spór o model tworzenia prawa, Warszawa 1988; Senat Stanów Zjednoczonych. Struktura i funkcje, Warszawa 2013; Polski ustrój państwowy, Warszawa 2000; Sejm of the Republic of Poland. Structure, procedures, functions, Warszawa 1999; Zjawiska dysfunkcjonalne w procesie prawotwórczym, в: „Kultura prawna i dysfunkcjonalności prawa”, t. 1, Warszawa 1988; Prawo do oporu w konstytucjach państw współczesnych, в: „Prawo i społeczeństwo obywatelskie”, Warszawa 1990; Kompetencje prawotwórcze parlamentu i rządu w demokratycznym państwie prawnym, в: „Tworzenie prawa w demokratycznym państwie prawnym”, Warszawa 1992; Zagadnienia struktury współczesnych parlamentów,  в: „Założenia ustrojowe, struktura i funkcjonowanie parlamentu”, Warszawa 1997; Parlamentarna kontrola konstytucyjności aktów prawnych  та Koncepcja prawa w projekcie Konstytucji RP, в: „Prawo i kontrola jego zgodności z Konstytucją”, Warszawa 1997; Wpływ orzecznictwa Trybunału Konstytucyjnego na tworzenie prawa, в: „Prawo i ład społeczny”, Warszawa 2000; Najwyższa Izba Kontroli, в: „Księga Dziesięciolecia Polski Niepodległej”, Warszawa 2001; Koncepcje nowego ustroju państwa w projektach zmian konstutucyjnych, „Ius et Lex” № 1/2005;  Inventing a new Republic: proposals for constitutional reform in Poland compared, в: Venice Commission: Evaluation of fifteen years of constitutional practice in central and eastern Europe, Strasbourg 2005; Zagadnienie granic zmiany konstytucji w państwie demokratycznym в: J. Czajowski, red.: Ustroje, doktryny, instytucje polityczne. Księga jubileuszowa Profesora zw. dra hab. Mariana Grzybowskiego, Kraków 2007;  Political Accountability in Poland, в: L. Verhey, H. Broeksteeg, I. Van den Driessche, ed.: Political Accountability in Europe: Which Way Forward?, Groningen 2008; Spory o Konstytucję Rzeczypospolitej Polskiej, в: L. Kolarska-Bobińska, J. Kucharczyk, red., „Demokracja w Polsce 2007-2009”, Warszawa 2009; Instalacja systemu obrony przeciwrakietowej w świetle Konstytucji RP, „Państwo i Prawo” № 7/2009  The Importance of Preamble in Constitutional Court Jurisprudence, “Acta Juridica Hungarica”,  v. 1/2011;Wartości i polityka. Refleksje o dysfunkcjonalnej praktyce konstytucyjnej, „Zagadnienia sądownictwa konstytucyjnego”, № 1/2011; Legislatywa – zagrożenia i nadzieje, в: T. Mołdawa, J. Szymanek, M. Mistygacz: Parlamentarny system rządów. Teoria i praktyka, Warszawa 2012.  Status ustrojowy sędziego a zakres i charakter zarządzeń nadzorczych, в: R. Piotrowski, red.: Pozycja ustrojowa sędziego, Warszawa 2015;    Stosowanie prawa łaski przez Prezydenta RP, в: T. Słomka, red.: Instytucja Prezydenta w Trzeciej Rzeczypospolitej. Model polityczny i praktyka ustrojowa, Warszawa 2016;  Zakaz przerywania ciąży. Komentarz, в: L. Garlicki, M. Derlatka, M. Wiącek, red.: Na straży państwa prawa. Trzydzieści lat orzecznictwa Trybunału Konstytucyjnego, Warszawa 2016; Remarks on the Dispute over the Constitutional Tribunal in Poland, “Studia Iuridica” v. 68/2016; The National Perspective of the Judicial Independence, в: G. Borkowski, ed.: The Limits of Judicial Independence, Warsaw-Toruń 2016; Comments on the constitutional limits of amendments to the acts of law concerning the National Council of the Judiciary, в: G. Borkowski, ed.: Extraordinary Congress of the Polish Judges, Warsaw – Toruń  2016; The issue of the legitimation of the judicial power in a democratic state ruled by law, в: A. Machnikowska, ed.: The Legitimation of  Judicial Power, Gdańsk 2017; Konstytucja i granice władzy suwerena w państwie demokratycznym, в: J. Jaskiernia, K. Spryszak: Dwadzieścia lat obowiązywania Konstytucji RP. Polska myśl konstytucyjna a międzynarodowe standardy demokratyczne, Toruń 2017; Europa wobec uchodźców – wartości i praktyka, в: J. Jaskiernia, K. Spryszak, red.: Ochrona praw człowieka w Europie. Aksjologia – instytucje – nowe wyzwania – praktyka, Toruń 2017; Trybunał Konstytucyjny na straży wolnych wyborów i podstaw demokracji, в: R. Piotrowski, A. Szmyt, red.: Trybunał Konstytucyjny na straży wartości konstytucyjnych, Warszawa 2017;  I limiti del potere democratico: l’identita costituzionale europea nell’ottica polacca, в: Atti dell’Accademia Polacca, v. VI, Roma 2018; New Technologies or New Human Rights: The Right to a Government by Humans and the Rights to One’s Own Thoughts, “Studia Iuridica” LXXVI/ 2018; Sędziowie i granice władzy demokratycznej w świetle Konstytucji RP, „Ruch Prawniczy, Ekonomiczny i Socjologiczny” z. 1/2018; Demokracja nieliberalna czyli oksymoron konstytucyjny, в: M. Serowaniec, A. Bień-Kacała, A. Kustra-Rogatka, red.: Potentia non est nisi da bonum. Księga Jubileuszowa dedykowana Profesorowi Zbigniewowi Witkowskiemu, Toruń 2018;  Europa a granice władzy ustrojodawczej, в: Ł. Pisarczyk, red.: Prawne problemy i wyzwania Unii Europejskiej, Warszawa 2018;   Separation of Powers, Checks and Balances, and the Limits of Popular Sovereingty: Rethinking the Polish Experience, “Studia Iuridica” LXXIX/2019; Judges and European Democracies, „Państwo i Prawo”, z. 12/2019; L’ondipendenza della magistratura e la democrazia costituzionale. Rivisitazione dell’esperienza attuale della Polonia, в: G. Pitruzella, O. Policino, M. Bassini, ed.: Corti europee e democrazia. Rule of law, indipendenza e accountability, Milano 2019; The influence of the Constitutional Trubunal on the development of constitutional culture in Poland, в: Р. Арнольд, А. Ритель-Важоха, А. Шмит: Development of constitutional law through constitutional justice: landmark decisions and their impact on constitutional culture, Гданськ 2019; W poszukiwaniu dobrego systemu rządów – doświadczenia prezydentury Johna F. Kennedy’ego, в: K. Wojciechowski, red.: John F. Kennedy. Lekcje dla współczesności. Dziedzictwo polityczno-prawne i miedzynarodowe 35 prezydenta USA, Warszawa 2020; Konstytucja i suwerenność, в: J. Hołówka, B. Dziobkowski, red.: Filozofia prawa. Normy i fakty, Warszawa 2020; Ex iniuria iudex non oritur. Uwagi o ustrojowym znaczeniu tożsamości konstytucyjnej Krajowej Rady Sadownictwa. в: A. Bodnar, A. Płoszka, red.: Wokół kryzysu praworządności, demokracji i praw człowieka. Ksiega Jubileuszowa Profesora Mirosława Wyrzykowskiego, Warszawa 2020;  Konstytucyjne wyznaczniki udziału obywateli w sprawowaniu wymiaru sprawiedliwości, в: R. Piotrowski, red.: Udział obywateli w sprawowaniu wymiaru sprawiedliwości, Warszawa 2021; Nowa regulacja przerywania ciąży w świetle Konstytucji, „Państwo i Prawo” z. 8/2021; Ważność wyborów prezydenckich w świetle Konstytucji RP, в: J. Ciapała, A. Pyrzyńska, red.: Dylematy polskiego prawa wyborczego, Warszawa 2021; Prokurator specjalny – anachronizm czy ustrojowa konieczność?, в: M. Mistygacz, G. Kuca, P. Mikuli, red.: Minister Sprawiedliwości a Prokuratura. W poszukiwaniu optymalnego modelu relacji, Kraków 2021; Solidarność i dobro wspólne a granice władzy publicznej, в: D. Bach-Golecka, red.: Solidarność i dobro wspólne jako wartości w prawie, Warszawa 2021; A Republic of Distrust, Fear and Division. Rethinking Contemporary Polish Experience, „Studia Iuridica” № 88/2021; Independence of the Courts and Constitutional Democracy, в: N. Bator-Bryła, S. A. Paruch, K. Spryszak: Main Challenges for Democracy, the Rule of Law, and the Protection of Human Rights in the Modern World, Studies of Honour of Professor Jerzy Jaskiernia, Toruń 2022; Wojna i pokój w Konstytucji RP, “Studia Iuridica” № 91/2022; Dylematy władzy sądowniczej w ustroju demokratycznym, в: J. Ciapała, R. Piszko, A. Pyrzyńska: Dylematy wokół prawa do sądu, Warszawa 2022; Demokracja w stanie pandemii. Uwagi o doświadczeniach polskich, в: P. Grzebyk, P. Uznańska, red.: Prawo w czasie pandemii COVID-19, Warszawa 2022; Współczesne zagrożenia ustroju demokratycznego, в: K. Rączka, B. Godlewska-Bujok, E. Maniewska, W. Ostaszewski, M. Raczkowski, A. Ziętek-Capiga,red.: Między ideowością a pragmatyzmem. Księga jubileiszowa dedykowana Profesor Małgorzcie Gersdorf, Warszawa 2022; Konstytucjonalizm „dobrej zmiany”, „Państwo i Prawo”, z. 10/2022;  Dwuizbowość w państwach demokratycznych, в: R. Piotrowski, red.: Rola dwuizbowości w ustroju demokratycznym, Warszawa 2023.

Серед іншого, є стипендіатом: International Exchanges and Research  Board, American Council of Learned Societies (з англ. Рада міжнародних обмінів та досліджень, Американська рада наукових товариств) (Джорджтаун, Бібліотека Конгресу, лекції в університетах Грінсборо, Шарлотсвілля, Сан-Дієго та ін.), Consiglio Nazionale delle Ricerche (з іт. Національний консиліум з наукових досліджень) Сенату Італійської Республіки; учасник програми «Erasmus» (лекції в Італії).

Автор понад 200 наукових доповідей, представлених на конференціях, у тому числі й на міжнародних: на конгресі International Association of Constitutional Law (з англ. Міжнародна асоціація конституційного права) в Парижі в 1987 році; на конгресі International Political Science Association (з англ. Міжнародна асоціація політичних наук) у Вашингтоні в 1988 році; на конференції «Rule of Law and East Europe»  (з англ. Верховенство права та Східна Європа) в Будапешті в 1990 році; на конгресі American Political Science Association (з англ. Американська асоціація політичних наук) у Вашингтоні в 1991 році; на конгресі European Association of Legislation (з англ. Європейська асоціація законодавчої діяльності) в Римі в 1995 році; на міжнародній конференції «Political Control and Accountability in a European Perspective» (з англ. Політичний контроль і звітність в європейській перспективі), 13-14 березня 2008 р., в Маастрихті; на міжнародній конференції, організованій Венеціанською комісією та Президентом Румунії, 6-7 квітня 2017 року в Бухаресті, доповідь «The interaction between the political majority and the opposition in a democracy. The Polish Experience» (з англ. Взаємодія між політичною більшістю та опозицією в умовах демократії»;  на конференції в Науковій станції Польської академії наук у Римі, 28 квітня 2017 року, доповідь «I limiti dell’autorita democratica – l’identita costituzionale europea nell’ottica polacca» (з іт. Межі демократичної влади – європейська конституційна ідентичність з польської перспективи); на 10-му Всесвітньому конгресі конституційного права «Violent Conflicts, Peace-Building and Constitutional Law» (з англ. Насильницькі конфлікти, миробудівництво та конституційне право) в Сеулі, 18 – 22 червня 2018 року, доповідь «New Technologies or New Human Rights: The Right to a Government by Humans and the Rights to One’s Own Thoughts» (з англ. Нові технології чи нові права людини: право на владу людей та право на власну думку); на міжнародній конференції «L’indipendenza delle corti nel diritto costituzionale, comparato ed europeo» (з іт. Незалежність судів у конституційному, порівняльному та європейському праві) у Мілані, 18-19 квітня 2018 р., доповідь «Independence of judges and constitutional democracy in Poland» (з англ. Незалежність суддів та конституційна демократія в Польщі) (основний доповідач); на конгресі Міжнародного товариства публічного права «Public Law in Times of Change» (з англ. Публічне право в часи змін), Сантьяго-де-Чилі, 1-31 липня 2019 р., доповідь «The impact of new technologies on democracy: new human rights and the reinterpretation of separation of powers» (з англ. Вплив нових технологій на демократію: нові права людини та переосмислення поділу влади); на 5-й Міжнародній конференції «Андалузький симпозіум зі славістики», Університет Гранади, 9-11 липня 2019 року, доповідь «Remarks on the Dispute over Democracy in Poland» (з англ. Примітки щодо дискусії на рахунок демократії у Польщі); на конгресі Міжнародного товариства публічного права «Global Problems and Prospects in Public Law» (з англ. Глобальні проблеми та перспективи публічного права), Вроцлав, 4-6 липня 2022 року, доповідь «Dilemmas of constitutional necessity. Remarks on Polish experience» (з англ. Дилеми конституційної необхідності. Примітки на рахунок польського досвіду); на міжнародній конференції «Legalizing Religious Communities» (з англ. Легалізація релігійних громад) у Лундському університеті, 1-2 вересня 2022 року, доповідь «State Funding for Religion. Rethinking the Polish Experience» (з англ. Державне фінансування релігії. Переосмислення польського досвіду) (основний доповідач); на конгресі Міжнародної асоціації конституційного права «Constitutional Transformations» (з англ. Конституційні трансформації), Йоганнесбург, 5-9 грудня 2022 року, доповідь «Freedom of independent speech and debate – the vanishing point in an algorithmic democracy» (з англ. Свобода незалежного висловлювання та дебатів – зникаюча межа в умовах алгоритмічної демократії).

Автор понад 180 експертних висновків у сфері конституційного права та прав людини для потреб державних установ та приватних осіб, а також коментарів з актуальних конституційних питань, представлених у засобах масової інформації (за «мудрі та неупереджені пояснення системних та конституційних питань» редакція «Rzeczpospolita»  (з пол. Республіка) нагородила його званням «Юрист року 2016» у категорії «Юрист-Освітник»). У 1987 році він ініціював у рамках своїх занять з конституційного права симуляції слухань у Конституційному Трибуналі, які проводив (разом з докт. А. Янкевичем) у залі засідань Трибуналу.

Виконувані ним функції це, зокрема: постійний співробітник редакції видання «Państwo i Prawo» (з пол. Державa і Право) (1978-1987), член групи радників Генерального виборчого комісара (1990), експерт в Бюро Досліджень та Експертних Висновків Канцелярії Сейму (1995-1996), помічник голови Конституційного Комітету Національної Асамблеї (1996), помічник судді Конституційного Трибуналу (2001-2012), радник Голови Конституційного Трибуналу (2008-2010), член Бюро Досліджень та Аналітики Верховного Суду та радник Першого Голови Верховного Суду (2015-2018), голова Університетської виборчої комісії Варшавського університету (з 2007), голова Наукової ради Інституту наук про державу і право на Факультеті права та адміністрації Варшавського університету (2016-2019); голова Постійного докторського комітету Наукової ради в галузі юридичних наук (з 2019 року), член Управління Польського товариства конституційного права (2017-2021), член Колегіального суду Польського товариства конституційного права (з 2021 року), член Наукової ради Інституту держави і права Польської академії наук (з 2019 року), член Комітету юридичних наук Польської академії наук (з 2020 року), член Групи радників з питань захисту конституційності закону при Голові Сенату (з 2020 р.), член Програмної ради Архіву В. Осятинського (з 2017 р.), член Наукової ради Фундації прав платників податків (з 2017 р.), член Програмної ради Міжнародного інституту громадянського суспільства (з 2015 р.), науковий керівник Наукового кола юридичної компаративістики (з 2018 р.). 

Нагороджений Лицарським хрестом Ордену Відродження Польщі Президентом Республіки Польща у 2014 році «за видатні заслуги у справі системної трансформації, за діяльність з розвитку польського парламентаризму, за досягнення у професійній та громадській діяльності, проведеній для блага країни” та Медаллю Польського товариства конституційного права (2022 р.). У 2017 році він отримав нагороду від ректора Варшавського університету «на знак визнання його внеску в престиж і розвиток Варшавського університету».